Фахівці кіберполіції Одещини радять дотримуватись правил інформаційної гігієни

Микола Заєць

В умовах повномасштабної війни інформаційний простір став одним із головних фронтів боротьби. Ворог активно використовує дезінформацію для поширення неправдивих або маніпулятивних повідомлень з метою посіяти паніку, недовіру та дестабілізувати суспільство. Про це пише «Пульс Одещини».

Інформаційна безпека – відповідальність кожного

Про обачливе ставлення до різноманіття в інформаційному просторі розповідає старший оперуповноважений 1-го сектору УПК в Одеській області ДКП НПУ, старший лейтенант поліції Тетяна Шміголь (на фото):

Фейкові новини можуть стосуватися будь-чого: «термінових» повідомлень про небезпеку, неправдивих заяв державних органів, вигаданих історій про військових, фальшивих зборів коштів або провокаційних відео у соціальних мережах. Найчастіше такі повідомлення поширюються через Telegram-канали, соціальні мережі, а також анонімні ресурси.

Як працює дезінформація

Головна мета фейкових новин – викликати сильну емоцію: страх, паніку, гнів або обурення.

Саме тому шахраї та пропагандисти часто використовують:

• гучні заголовки;
• слова «терміново», «сенсація», «приховують від людей»;
• емоційні фото або відео без підтвердження;
• посилання на «інсайдерів» чи анонімні джерела;
• заклики негайно поширити інформацію.

Маніпулятори розраховують на те, що людина не перевірятиме інформацію, а одразу поділиться нею з іншими.

Як відрізнити фейкову новину від справжньої

Слід дотримуватись кількох простих правил інформаційної гігієни:

Перевіряйте джерело інформації. Довіряйте офіційним ресурсам державних органів, перевіреним ЗМІ та офіційним сторінкам установ. Анонімні Telegram-канали або маловідомі сайти часто поширюють неперевірену інформацію.

Звертайте увагу на заголовок. Якщо заголовок надто емоційний або схожий на провокацію – це привід поставитися до новини критично.

Шукайте підтвердження. Якщо інформація справді важлива, її зазвичай публікують одразу кілька авторитетних джерел. Відсутність підтвердження може свідчити про фейк.

Аналізуйте фото та відео. Старі фото або відео часто видають за «свіжі» події. Варто звертати увагу на деталі, дату публікації та контекст.

Не поширюйте неперевірену інформацію. Навіть один репост може допомогти дезінформації швидко поширитися серед великої кількості людей.

Інформаційна безпека – відповідальність кожного

Наголошуємо – інформаційна гігієна сьогодні є такою ж важливою, як і цифрова безпека. Поширення фейків може не лише вводити людей в оману, а й створювати загрозу для національної безпеки.

Сьогодні дезінформація є одним із інструментів інформаційної війни. Саме тому важливо не лише критично ставитися до інформації, а й активно протидіяти поширенню ворожого контенту. Одним із таких інструментів є проєкт «BRAMA» (https://linktr.ee/brama_online), створений волонтерами за координації Кіберполіції України. Його мета – очищення інформаційного простору від російської пропаганди, дезінформації сайтів та протиправного контенту. Кожен громадянин може долучитися до інформаційної безпеки держави – повідомляти про підозрілі ресурси, не поширювати фейки та дотримуватися правил кібергігієни.

Проєкт «BRAMA» спрямований на блокування небезпечних ресурсів, протидію дезінформації та підвищення рівня цифрової грамотності населення. Його діяльність допомагає зменшити вплив ворожої пропаганди та зробити український інформаційний простір безпечнішим.

Критичне мислення, перевірка інформації та відповідальне користування соціальними мережами – один із найефективніших способів протидії дезінформації.

♦ Раніше повідомлялося:

• Поліцейський офіцер громади змінив Іванівську селищну раду на Красносільську сільраду