Морська охорона державного кордону на Одещині вшанувала пам’ять свого товариша

У загонах морської охорони державного кордону на Дунаї моряки-прикордонники 26 грудня  вшанували пам’ять матроса Миколи Кушнірова.

Про це повідомили морські прикордонники на своїх інформаційних ресурсах.

Зазначається, що чверть сторіччя тому рульовий малого прикордонного катера “Аіст” № 340 Кілійського дивізіону прикордонних сторожових катерів матрос Микола Анатолійович Кушніров ціною власного життя врятував бойових побратимів.

Микола народилися 13 лютого 1977 року у Чернігівській області, м. Носівка.

 У 1994 році закінчив середню школу, до служби в Прикордонних військах Микола працював на місцевому консервному заводі. Весною 1995 року районним військовим комісаріатом рідного міста він був призваний на військову службу.

У червні 1995 року після навчання на моториста-рульового прибув для подальшого проходження військової служби у Кілійський дивізіон на посаду рульового.

У грудні 1996 року малий прикордонний катер “Аіст” № 340 Кілійського дивізіону прикордонних сторожових катерів повертався з прикордонної застави “Вілкове” Ізмаїльського прикордонного загону, де виконував завдання з охорони державного кордону України.

На відстані близько 5 кілометрів до місця базування дивізіону на катері закінчилось пальне.

Для буксування “340” з дивізіону вийшов “РК” 804. Буксирування проводилось лагом (борт до боту).

Через кілька хвилин після початку буксирування екіпаж ПМК “Аіст”, що знаходився на борту, відчув сильний удар по корпусу, після чого катер почав кренитись на правий борт. В цей момент на катері знаходилось сім матросів.

Катер одразу залишили два матроси. Матрос Микола Кушніров знаходився в ходовій рубці і відразу після аварії міг залишити катер, який швидко наповнювався водою. Але в кубрику знаходились ще четверо людей. Розбивши скло ходової рубки, Микола Кушніров встиг виштовхати з під катера, що перекинувся, двох матросів.

Намагаючись врятувати ще двох побратимів, Микола пірнув у крижану воду. Але 340-ий надто швидко наповнювався водою і за лічені секунди затонув разом з трьома матросами на борту.

У 1997 році, на березі річці Дунай, в районі 44-го кілометра, напроти того місця, де сталася трагедія, встановлено пам’ятник загиблим морякам-прикордонникам.

Наказом Президента України № 89/98 від 06.02.1998 року, за мужність та героїзм, що були проявленні в екстремальній ситуації, та за порятунок членів екіпажу катера, матроса Кушнірова Миколу Анатолійовича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ-го ступеня (посмертно).

Наказом Голови Державного Комітету у справах охорони Державного кордону № 71 від 12.02.1998 року за мужність та героїзм, що були проявлені в охороні державного кордону України, матроса Кушнірова Миколу Анатолійовича занесено до Книги пошани Прикордонних військ України та навічно зараховано до списків в/ч 9799 (тепер 1560) міста Кілія.

Малому катеру BG-807 морської охорони присвоєно ім’я “Матрос Кушніров”. У рідному місті героїчного прикордонника одна з вулиць також носить його ім’я.

На честь 25-річниці подвигу моряка-прикордонника у всіх інших загонах морської охорони на Дунаї відбулися вшанувальні заходи, під час яких молоді воїни дізналися про славний, гідний, шляхетний вчинок Миколи Кушнірова, і разом із більш досвідченими товаришами вшанували пам’ять загиблого героя.

До заходу в м. Кілія взяв участь міський голова В'ячеслав Чернявський та місцева громадськість.