Одесити вшанували овоч, що є джерелом корисних речовин

30 жовтня в парку Перемоги, напроти Палацу спорту, розумні одесити вшанували овоч, що є джерелом корисних речовин, і який дуже шанували старші покоління.

Свято гарбуза покликало в парк багатьох одеситів, що тут гарно відпочили та дізналися багато корисного.

Гарбуз  – дуже цінний і корисний продукт. Тим, хто піклується про своє здоров’я, потрібно обов’язково звернути увагу на цей овоч. Гарбуз – це просто джерело корисних речовин, необхідних людському організму!

У гарбузі містяться: каротин, вітаміни С, В1, В2, В5, В6, Е, РР (у тому числі рідкісні вітаміни: Т – сприяє прискоренню обмінних процесів в організмі; К – необхідний для згортання крові), жири, білки, вуглеводи, целюлоза, пектинові речовини, мінерали, у тому числі калій, кальцій, магній, залізо, фосфор, мідь, кобальт.

М’якоть гарбуза у свіжому або відвареному вигляді прекрасно усуває застійні явища у печінці і селезінці, покращує травлення. Тому вона вважається незамінною при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, жовчнокам’яній хворобі і холециститах, хронічних запорах і колітах.

Для лікування цих хвороб протягом декількох місяців рекомендується щодня вживати по 100-150 г гарбузової каші 3 рази на день, різко обмеживши при цьому хлібобулочні вироби та солодощі.

До речі, досвід людей, які застосовували таке лікування, показує, що за відсутності свіжого гарбуза можна використовувати заморожений.

Окрім того, гарбузова каша підійде тим, хто бажає схуднути: вона нормалізує обмін речовин і виводить з організму шлаки.

Гарбузова каша на молоці, наполовину розведеним водою, дуже добре допомагає травленню як у молодому, так і у літньому віці.

Завдяки солям калію гарбуз має сечогінну дію, причому, чудово виводить з організму зайві солі сечової кислоти, знімає набряки і при цьому не подразнює тканину нирок. Тому страви з нього включають у раціон для профілактики гострих і хронічних нефритів і пієлонефритів.

Пектинові речовини гарбуза сприяють виведенню з організму токсичних речовин і холестерину, тому цей овоч дуже корисний людям, що страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, гіпертонією.

Ці речовини можна ввести у організм, споживаючи гарбуз у вигляді соку, свіжої, вареної або печеної м’якоті, її відвару, насіння і навіть квіток або стебел-плодоніжок. Наприклад, сік добре пити при хронічних запорах, запаленнях сечовивідної системи, нирковій недостатності, геморої і нервових розладах. При захворюваннях печінки, набряках серцевого походження, гіпертонії, порушеннях обміну речовин приймають по 1/2 склянки соку на добу. Прийняті на ніч 0,5 склянки соку чи відвару гарбуза з 2 ст. ложками меду заспокоюють нервову систему і допомагають при безсонні. Відваром м’якоті вгамовують спрагу і знижують жар у хворих.

Гарбузовий сік є чудовим засобом, що підтримує чоловічу потенцію і допомагає при простатиті. З цією ж метою народна медицина радить вживати і сушене насіння (з’їдати щодня натщесерце і ввечері по 20-30 штук). У старовину знахарі з очищених і перемелених зернят гарбуза навіть готували приворотне зілля.

Сьогодні підтверджено позитивний вплив насіння на механізм сечовипускання, у тому числі при доброякісних новоутвореннях простати на I-II стадіях у літніх людей. У таких випадках протягом декількох місяців 2-3 рази на день приймають по 1 ст. ложці насіння гарбуза. До речі, чим старіше насіння, тим вони корисніше.

З давніх часів широко відома глистогінна дія гарбузового насіння. Розтерте з медом насіння гарбуза – один із старовинних засобів проти паразитів – як великих глистів на кшталт ціп’яка, так і аскарид з гостриками. Треба взяти 300 г сирого насіння, очищеного від шкірки, розтерти в ступці невеликими порціями, додати 3 ст. ложки меду і ретельно перемішати. Прийняти всю дозу натщесерце по 1 чайній ложці через кожну годину. Через 3-4 години прийняти проносне (наприклад, 1 столову ложку касторової олії), а ще через півгодини зробити клізму.