«Вітрила дитинства» зробили хорошу справу для дітей і батьків Кубанського старостатинського округу Красносільської сільради Одеського району.
Зазначимо, що громадська організація третій місяць працює у цій громаді та підтримує сім’ї вразливих категорій в період війни.
Очевидці відзначають, що несподівано душевною і неформальною вийшла днями зустріч фахівців «Вітрил», представників сільської ради з дітьми і батьками Кубанського старостату.
Під час зустрічі, яка відбулася у місцевому будинку культури, соціальний менеджер, юрист та психолог презентували роботу соціального хабу та розповіли про послуги, які надаються в рамках проєкту.
До осередку культури завітало багато сімей. І поки ми спілкувались з батьками, діти разом з психологом грали в ігри, малювали, частувалися печивом з соком.
І не захотіли відволікатись на будь-що інше, так їм сподобалось творити.
Це стало можливим завдяки співпраці з місцевою владою, що допомогла зібрати родини, які потребують підтримки.
Серед них – внутрішньо переміщені сім‘ї з дітьми, родини з дітьми у складних життєвих обставинах, багатодітні малозабезпечені сім'ї, родини з дітьми з інвалідністю та особливими освітніми потребами; одинокі матері; жінки, які чекають народження дитини.
Поки дорослі спілкувалися, діти розмальовували антистрес та влаштували маленьке знайомство. Вони по колу передавали квіточку соняшника і називали своє ім'я, розповідали, чим люблять займатися у вільний час.
У такій атмосфері, коли діти просто сиділи поруч і малювали, одна дівчинка з Бахмута розповіла про трагедію, яку вони пережили з сім’єю.
За словами старости с. Кубанка, які бачили її після переїзду, дівчинка тиждень лежала і ні з ким не хотіла розмовляти. І це вперше, коли дитина почала з кимось спілкуватися і розповідати про пережите.
Для дорослих теж влаштували невеличку гру і розмову про те, що потрібно для того, аби люди згуртувалися і спільно діяли.
Говорили також про дії в екстремальних ситуаціях, коли люди мають спільну мету, і як можна з дітьми переходити від ігор до серйозних розмов.
«Я бачила очі мами, яка виховує дитину з інвалідністю, як їй важко. А ще були дві родини, які переїхали з Бахмута. Одна з матусь-переселенок ще коли виїздила, її квартира була ціла, а зараз дізналася, що повертатися вже нікуди: житло повністю зруйноване. Люди у пригніченому стані, і потребують соціальної і психологічної допомоги», - розповіла соціальний менеджер проєкту «Вітрила дитинства» Лілія Назарова.