Депутат Одеської облради Андрій Бабенко: кожен зараз має докладати зусилля задля нашої Перемоги

Інтерв’ю Андрія Бабенка журналу «MILLENIUM»

Війна трощить на своєму шляху все те світле та добре, що було збудоване в суспільстві. Та наші герої на фронті не дають чорному мороку поширитися на усю територію нашої держави. Це інтерв’ю журналісти «MILLENIUM» провели з українським захисником. Говорили про зміну пріоритетів, побратимів та мрії.

Андрію, знаю, що ви зараз захищаєте нашу державу на фронті. Розкажіть, як потрапили до армії?

Мій шлях як військового почався ще у 2010 році, коли я був призваний на строкову службу. Це був мій шлях як чоловіка, а ще сімейна традиція. Моїм прикладом слугували старші брати, і я знав заздалегідь, що обов’язково буду служити в армії. Я цього дійсно хотів. Тому майже півтора року, коли росія відкрито напала на Україну, у мене навіть не було сумнівів щодо того, аби стати проти ворога. З перших хвилин 24 лютого 2022 року знав, що візьму зброю в руки й буду захищати країну в будь-якому випадку.

Як лихоліття змінило ваше життя? До війни Ви були підприємцем та депутатом обласної ради.

Я впевнений, що ранок 24 лютого минулого року змінив життя кожного українця. Все перевернулося з ніг на голову, й ми мали пристосовуватися до нових реалій. Та якщо подивитися масштабно на моє життя, то останній рік мало що змінив для мене. Я є депутатом Одеської обласної ради й по цей день. Звичайно, війна принесла нам море проблем, які треба вирішувати у всіх сферах. Мій головний обов’язок як депутата, розв’язувати проблеми та опікуватися питаннями моїх земляків, заспокоювати й тримати усіх в курсі останніх новин щодо громади. Моя підприємницька діяльність теж не зупинилася, ми стараємося допомагати країні ще й на економічному фронті, тому життя продовжується.

Як вдається триматися морально під час війни? Що дає вам сили?

Моє натхнення – це завжди моя родина і діти. Адже саме заради їх майбутнього ми й боронимо Україну. Наші діти мають жити в незалежній державі, під мирним небом – саме ця мета додає мені сили. Нам є кого захищати, тож йдемо до останнього.

Наскільки підтримка волонтерів допомагає захисникам на фронті?

Волонтери відіграють неоціненну роль у всій цій ситуації. Скажу навіть таке – вони справжні герої у війні з росією. Бо іноді роблять взагалі неможливе. Дуже багато людей залучено у волонтерських штабах та громадських організаціях. Приємно бачити, що Україна – це міцний ланцюг, який неможливо розірвати.

Війна змінює світобачення людей кардинально. Як саме війна позначилася на вашому світогляді?

Ті цінності, які мав до війни, стали ще важливіші для мене. Людське життя – ось, що дійсно найцінніше. Для щастя не потрібно багато – лише здоров’я близьких і спокій в державі. Зараз не звертаєш увагу на дрібниці й цінуєш кожну мить.

Ви активно боронили Україну на Херсонському напрямку. За це Ваш підрозділ отримав нагороди від Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних сил України. Наша редакція висловлює Вам свої привітання та подяку! Скажіть, це перша Ваша спільна нагорода з побратимами?

Дякую за привітання. Усі нагороди, які я отримував як командир підрозділу, це заслуга моїх побратимів. Це наші спільні нагороди. Вони залишаться на згадку про цю кровопролитну війну. На жаль, деякі бійці мого підрозділу були нагородженні посмертно. Це великий біль для мене і непоправна втрата.

Розкажіть про стосунки з побратимами. Це правда, що поле бою пов’язує назавжди людей між собою?

Це правда. Люди, які зі мною вступили до лав територіальної оборони в першу ж добу повномасштабного вторгнення агресора – мої близькі, ми завжди разом. Це мої друзі, родичі, колеги. Звісно все те, що доводиться пережити на фронті, пов’язує людей. Життя залежить один від одного, тому всі побратими між собою – це рідні люди.

Після перемоги – які маєте плани? Чи повернетеся до депутатського мандату та бізнесу? Чи продовжите розвиватися у військовій справі?

Звісно, я й надалі планую вести депутатську діяльність, все ще попереду. Моя охоронна агенція під час війни функціонує, ми співпрацюємо з поліцією і територіальною обороною, всебічно допомагаємо підтримувати порядок в місті. Адже безпека людей важлива, як ніколи. Тому цю справу я планую і надалі розвивати після нашої перемоги.

Андрію, про що Ви мрієте у цю хвилину?

Мрію про нашу перемогу. Я в це щиро вірю і докладаю всі можливі зусилля. Бажаю, аби кровопролиття закінчилося. У цьому світі не мають страждати діти та й люди в цілому. Ми хочемо повернути наш спокій, незалежність, свободу. Ми сильна нація і ми це зробимо! Користуючись нагодою, хочу подякувати кожному, хто допомагає перемогти цю напасть агресора. Військові, волонтери, лікарі, мирні співвітчизники – кожен на своєму фронті зараз докладає зусилля задля нашої перемоги. Ми зможемо перемогти лише об’єднавши сили. Тому потрібно діяти ще більш згуртовано, запастись терпінням і щиро вірити в перемогу! У нас все вдасться, бо ми – українці, сильна і незламна нація. Слава Україні!

Вам може бути зацікавим:

• Волонтери з Одещини доставили з Румунії на Херсонщину 1,2 т хлорного вапна та багато інших потрібних речей 

Микола Заєць, редактор стрічки новин